Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та ма­ють доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників переду­сім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей:

•   харчова поведінка батьків;

•   приклад авторитетних людей;

•   наочне навчання та моделювання;

•   реклама продуктів харчування.

Харчова поведінка батьків

Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найрідні- шою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.

Результативність виховання батьками як позитивних, так і не­гативних смакових звичок переважає впливи інших дорослих. Май­же завжди поведінка дитини визна­чається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно готують напівфабрика­ти або купують готову їжу, то цілком ло­гічно, що дитина звикає до такого харчу­вання та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо з часом батьки переконуються, що саме це й є улюбленою їжею їхнього малюка.

Приклад авторитетних людей

Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, напри­клад дорослих або інших дітей, упливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії.

Тож з огляду на те, що «копіювання за зразком» є основним спо­собом формування моделей поведінки і більшості навичок дитини в дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування. Слід зауважити, що харчова поведінка незна­йомих дорослих на харчову поведінку дітей майже не впливає.

Наочне навчання та моделювання

Науково та експериментально доведено, що змінити харчову поведінку дитини можна завдяки впливу наочного навчання та мо­делювання. Наприклад, якщо дитині, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, у якому старші діти, пер­сонажі казок чи фантастичні герої їдять ці овочі залюбки, то вона змінить ставлення до цих продуктів харчування. Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв, починають вживати овочі від яких відмовлялися.

Важливо правильно обирати ілюстративний матеріал та за­соби наочного навчання, уважно ставитися до вибору мультиплі­каційних фільмів та дитячих програм, щоб сформувати адекватну харчову поведінку дитини і не порушити її впливом негативних пер­сонажів чи маркетингових навіювань.

Реклама продуктів харчування.

  Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп’ютера, то більше реклами вона сприймає. Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама. До того ж перегляд телевізора протягом кількох годин на день значно змінює харчо­ву поведінку дитини — збільшується калорійність та кількість їжі, яку вона з’їдає.

Зазвичай д                          Зазвичай дитина обирає їжу, схожу на домашню, та ту, що ре­кламують: цукерки, шоколад, чіпси, фаст-фуд тощо. Дитяче харчу­вання в дошкільному закладі відрізняється від цих пріори­тетних для дитини продуктів і страв, що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов дитячого садка та подаль­шого формування харчової по­ведінки.

Якщо вдома прийнято сер­вірувати стіл та прикрашати страви, то дитина частіше на­даватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують.

Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає «заборонені» продукти, рідко — дозволені й корисні. Особливо, якщо батьків немає поряд. Тому коли необхідно підвищити привабли­вість певного продукту або страви для дитини, один зі способів це зробити — створити ситуацію їх штучного дефіциту.

 Вплив неофобії на харчову поведінку дитини.

Неофобія — це природний захисний меха­нізм, що дає змогу дитині уникнути вживання в їжу незнайомих та нових продуктів. Неофобія притаманна дитині від народження, проте протя­гом підліткового віку її вплив слабшає, поступаючись місцем експериментуванню з новими про­дуктами, напоями тощо.

Пік неофобії припадає на вік від двох до шести років. До того ж хлопчики перебірливіші в їжі, ніж дівчатка.

Виокремлюють такі причини неофобії:

·        персональні (генетичні) чинники;

·        харчові сімейні та етнокультурні традиції;

·        соціальні впливи в організованому ди­тячому колективі.

Окрім того, неофобія пов'язана із зовнішніми чинниками, зокрема різноманітністю доступної дитині їжі. Уподобання нового продукту збільшує бажання дитини скуштувати й інші незнайомі ра­ніше страви.

Подолання неофобії залежить від харчової поведінки оточен­ня, а особливо — батьків. Спостерігаючи за тим, як інші їдять не­знайомі страви, дитина поступово позбавляється страху перед но­вим. При цьому спостереження за оточенням впливає на дитину сильніше, ніж умовляння та розмови про їжу. Щоб позбутися нео­фобії, дітям зазвичай необхідно приблизно 15 разів спробувати но­вий продукт.

Також неофобія пов’язана з тим, хто купує незнайомі для ди­тини продукти (батьки чи інші дорослі), і чи може дитина ці про­дукти назвати. Неможливість ідентифікувати продукт при­зводить до відмови дитини від нього. Упізнавання продукту й уявлення про його властивості сприяє підвищенню довіри та ймовірності його вживання.

Дуже важливо сформувати в дити­ни уміння правильно обирати продукти харчування, орієнтуючись не лише на їх смакові особливості, а й на якість, харчо­ву і поживну цінність.

Отже, звички, набуті в дитинстві, пе­реходять і в доросле життя людини, тому формування стійких моделей адекватної харчової поведінки дитини важливе для збереження її здоров’я в майбутньому.

Захворювання, до яких призводить нераціональне харчування:

•   анемія

•   атеросклероз

•   хвороби органів травлення

•   хвороби щитовидної залози

•   гіпертонічна хвороба

•   надлишкова маса тіла та ожиріння

•   карієс

•   кишкові інфекції

•   інвазії та харчові отруєння

•   кишковий дисбактеріоз

•   метаболічний синдром

•   злоякісні новоутворення

•   подагра

•   остеопороз

•   цукровий діабет

Рекомендації щодо психологічних аспектів організації харчування дітей.

Приймання їжі — це єдиний пізнаваль­ний процес, під час якого дитина в буквальному сенсі «куштує» навколишній світ. Вона має усві­домлено та позитивно ставитися до цього, адже приємні враження та емоції сприяють ліпшому засвоєнню продуктів харчування. Сформува­ти раціональну культуру харчування дитини та сприяти її ефективній організації у дошкільно­му навчальному закладі допоможе дотриман­ня рекомендацій щодо формування адекватної харчової поведінки дитини, дій у разі відмови дитини від їжі, поліпшення апетиту дитини та особливостей її харчування під час вступу до ди­тячого садка. Ці рекомендації, оформлені у ви­гляді пам’яток, будуть роздані в кінці зборів всім батькам.