Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №87 Харківської міської ради"


запам'ятати

 

Профілактика дитячого травматизму

 

          Відповідно до наказу  ГУНП України в Харківській області Київського ВП від 24.03.2016 № 60 "Про закріплення особового складу Київського ВПГУНП України в Харківській області за навчальним закладом" за кожним закладом освіти, розташованим на території Київського району м. Харкова, закріплено відопвідального працівника сектору ювенальної превенції Київського ВПГУНП України в Харківській області.

 

 

 

 

Профілактика дитячого травматизму

 

Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

 Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

 

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

  •  не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
  • клич на допомогу;

 

  • намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
  •  намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну  площу;
  • вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

  • покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
  • знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
  • оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

 

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

  • крикни, що ти йдеш на допомогу;
  • наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
  • підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
  • обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
  • не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
  • витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

 

Правила дорожнього руху

1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході

вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах -- підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,--праворуч.

1.2 Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

1.3 Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.

1.4 Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

1.5 Дорожня розмітка

Для зменшення можливості дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.

Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

1.6 Рух за сигналами регулювальника

Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі.

Пасажир в автомобілі має поводитися так:

-- посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше -- не зі сторони руху транспорту;

-- під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля;

-- треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП.

Найбільш розповсюджені види ДТП -- це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.

Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

-- за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

-- негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників -- претензій одне до одного);

— намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;

— свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

1.9 Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

— кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;

— їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;

— велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;

Велосипедистові забороняється:

— рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

— рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

— під час руху триматися за інший транспортний засіб;

— буксирувати велосипед;

— їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;

— керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

1.10 Підсумкове заняття. Самозахист від ДТП.

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:

-- не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

-- не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

-- ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,-- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;

-- зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,-- праворуч;

-- на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами.

 

Правила безпечної поведінки на воді

 

6.1 Уміння триматися на воді — запорука безпеки. Купання у морі,

річці, ставку.

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

    Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.

 

6.2 Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги

потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

— якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

— якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

— якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

— опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

— очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

— викликати блювання через подразнення язика;

— покласти під шию валик з одежі;

— зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

— зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

— розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

 

6.3 Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на

воді взимку.

Правила поведінки на кризі:

— категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

— обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

— вантаж перевозьте на санях;

— кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

— не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

— будьте якомога далі від ополонки;

— протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

— витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

— на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

— не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

— по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

— дайте попити теплої води, якщо є — чаю.

 

6.4 Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:

  • діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
  • не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;
  • не можна запливати за обмежувальні знаки;
  • слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;
  • якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;
  • не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
  • не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;
  • не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;
  • не подавайте навмисних сигналів про допомогу;
  • не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

 

6.5 Дія води на організм людини. Як правильно купатися

Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води — декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:

  • купатися рекомендовано вранці і ввечері;
  • не слід купатися наодинці;
  • не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;
  • не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

·        не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила до­рожнього руху;

·        не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

·        вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користува­тись підземним переходом;

·        на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пі­шохідним переходом;

·        при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

·        не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними за­собами;

·        вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

·        не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

·        не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

·        не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

 

Якщо у приміщенні розбили ртутний термометр: порядок дій

1. Виведіть з приміщення всіх людей.

2. Відчиніть усі вікна у приміщенні.

3. Максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері.

4. Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою.

5. Негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використовувати пилосос для збору ртуті - заборонено.

6. Вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води).

7. Зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб.

8. Утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20°С.

9. Вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Обережно - ГРИБИ!

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

 Основні причини отруєнь:

·         вживання отруйних грибів;

·         неправильне приготування умовно їстівних грибів;

·         вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

·         вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

 Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

 Застерігаємо!

·     Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

·     Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

·     Не збирайте гриби:

o    якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;

o    поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;

o    невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;

o    з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;

o    ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;

o    "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

·     Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

·     Не куштуйте сирі гриби на смак.

·     Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте.

·     Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

·     Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.

·     Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.

·     Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм.

·     УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

o    "Усі їстівні гриби мають приємний смак".

o    "Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний".

o    "Усі гриби в молодому віці їстівні".

o    "Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

o    "Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

o    "Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

o    "Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

o    "Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

·     Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.

 Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-8 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами.

1.      Викличте "Швидку медичну допомогу".

2.      Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; нажміть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

3.      Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

4.      З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

 Забороняється:

·         Вживати будь-які ліки та їжу, а надто ж алкогольні напої, молоко, - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Правила безпеки поводження з електричними приладами.

Кожен день Ви користуєтесь електричними приладами, але потрібно знати, що вони криють у собі небезпеку. Так, дія електричного струму на людину може при­зводити до електричних травм та пошкоджень, таких як скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, втратою свідомості, порушенням роботи серця чи дихання (або обох цих порушень разом). Іноді трапляються нещасні випадки від дії електричного струму, які приводять до смерті людини. Та щоб уникнути багатьох неприємностей, Вам достатньо завжди пам’ятати та дотримуватись правил поводження з електричними приладами:

·         Електронагрівальні прилади, такі як електрочайник, електроса­мовар, електропраска, електрокамін та інші, потрібно включати в електромережу справними.

·         Якщо Ви дивитесь телевізор, а екран погас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.

Якщо щось потрапило до телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, які працюють, треба в першу чергу їх вимкнути. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.

 

·         Переважна кількість побутових електроприладів є пе­реносними, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції. Також буває, що електричний дріт обірвався чи оголився. У таких випадках ні в якому разі не торкайся оголених місць, бо це може призвести до травми.

·         Не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електро­прилади.

·         Забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вразити електричним струмом.

·         Не можна заповнювати водою ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, каструлі.

·         Не торкайтеся мокрими руками та не витирайте вологою ганчіркою електричні кабелі, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, ввімкнені в електромережу.

·         Не можна підвішувати речі на кабелі.

·         Не можна бавитись із штепсельними розетками – це загрожує Вашому життю.

·         Коли йдете з дому – всі електроприлади мають бути вимкнені.

 Використання електричних приладів не за призначенням або не­вміле користування ними, може призвести до пожежі!

Але якщо вже так сталося, що електричне обладнання загорілося, то перш за все потрібно:

·         вимкнути електрорубильник.

·          Якщо знеструмити електромережу неможливо, то слід пам’ятати: не можна застосовувати для гасіння воду та пінні вогнегасники, можна лише порошкові;

Якщо електроприлад зайнявся, спробуй діяти за такою схемою:

·         обмотай руку сухою ганчіркою, висмикни вилку з розетки;

·         накрий палаючий предмет ковдрою;

·         повідом дорослих про пожежу.

Під час прогулянки ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

·         підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;

·         розводити багаття, запускати повітряних зміїв під лініями електропередач;

·         гратись поблизу підстанцій.

 

Якщо не забувати ці прості правила, то можна уникнути багатьох неприємностей.

Пам’ятай, несправності в електромережі й електричних приладах може усунути лише спеціаліст-електрик!

 

 Пам'ятка для батьків

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

·        зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

·        не дозволяти дітям розводити багаття;

·        не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

·        не дозволяти користуватися газовими приладами;

·        не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;

·        не залишати малолітніх дітей без нагляду;

·        не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприй­мачем;

·        не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

·        не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

·        не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

·        не сушити речі над газовою плитою;

·        не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

·        не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

·        не палити в ліжку.

 

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем!
Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!                                             '

Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконання протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для кращим методом виховання.

 

 

Дії під час виникнення пожежі

Шановні батьки!

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:

·        подзвонити до служби порятунку за номером 01;

·        викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, но­мер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;

·        негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;

·        при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключен­ня ліфта від електроструму;

·        при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;

·        пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;

·        при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;

·        намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежегасіння;

·        до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена ткани­на (ковдра, килим), вогнегасник;

·        за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;

·        вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електростру­мом;

·        не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжим притоком кисню;

Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа під. дається знищенню в перші хвилини. У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бо в сучасних квартирах ду­же багато матеріалів з синтетичним покриттям, що; виділяє дуже ядучу субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеуму чи меблів з МДФ, є ризик знепритомніти і згоріти заживо!

Шановні батьки! При виникненні пожежі не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо запобігання тяжким наслідкам!

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим біль­ше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

·        не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

·        вчити дитину користуватися дверним вічком;

·        не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

·        вчити користуватися телефоном для виклику служб 01, 02, 03, 04;

·        забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;

·        забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

·        не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого роди­ча;

·        запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

·        не дозволяти дражнити тварин;

·        не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

·        не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

·        не дозволяти визирати у відчинене вікно;

·        вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

·        вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особи­сту картку» з даними        дитини.

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

·        не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила до­рожнього руху;

·        не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

·        вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користува­тись підземним переходом;

·        на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пі­шохідним переходом;

·        при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

·        не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними за­собами;

·        вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

·        не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

·        не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

·        не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

 

 

ПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ БАТЬКІВ

Шановні батьки! Щоб не допустити травмування дитини під час ва­шої відпустки, щоб не зіпсувати довгоочікуваний відпочинок, закликає­мо вас відповідально поставитися до наступних рекомендацій:

·        під час перебування на свіжому повітрі в літній день захищайте го­лову дитини панамою;

·        регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри;

·        користуйтесь спеціальними спреями та захисними кремами для за­хисту від ультрафіолетового опромінення;

·        дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не зазнав пере­охолодження;

·        не залишайте дитину біля водойми без нагляду;

·        не дозволяйте дитині купатись та стрибати у воду в неперевірених місцях;

·        для купання обирайте незасмічені місця з твердим дном, без водо­ростей та мулу;

·        не дозволяйте дитині запливати на глибину, яка перевищує зріст дитини, на гумовому матраці чи іграшці без супроводу дорослого;

·        забороняйте самостійно користуватися човном, плотом;

·        не допускайте надмірних пустощів у воді (не можна зненацька ля­кати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допо­могу);

·        забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослого родича;

·        під час перебування з дитиною в лісі не збирайте та не вживайте не­знайомі ягоди, рослини та гриби;

·        не розводьте в лісі багаття під час посухи; а за необхідності роз­містіть вогнище на відкритому місці; після використання ретельно залийте водою та засипте землею всі задишки;

·        обстежте місця установки намету з метою уникнення небажаної зу­стрічі зі зміями, бджолами, мурахами, павуками;

·        для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб опти­мально захистити її від комах, кліщів та іншої небезпеки;  

·        не засмічуйте навколишнє середовище та не; залишайте після себе жодних слідів свого перебуванням

 

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:

·        утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охай­ному одязі, мати запасну білизну;

·        мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;

·        овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кро­пом;

·        пити тільки переварену або бутильовану воду;

·        у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стра­вами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;

·        не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);

·        не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;­

·        під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;

·        уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;

·        при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру в дитячому закладі;

·        не займатися самолікуванням.

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеп­лення від дитячих інфекцій.

 

Поради батькам
ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СВОЮ БЕЗПЕКУ

Використовуйте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.

Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно.

Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте по­
хвалити її, навіть якщо ці зміни незначні.        

Пам'ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали ви сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.

Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок.

Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.

Залучайте дитину до процесу прийняття рішень.

Пам'ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі.

Намагайтеся уникати пустих погроз.

Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мі­рилом її цінності.

Рахуйтеся з думкою дитини — дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку.

Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.

Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів — вони викличуть у дитини лише негативні емоції аж ніяк не вплинувши на виправлення поведінки.

Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.