Видихнути хмару – уявити, що вдихнули хмару й видихнути її зі звуком, можна з грозою та блискавкою (розкриваємо руки, показуючи, який розмір хмари ми вдихаємо, а на видиху видаємо звук та зводимо руки, «зменшуємо» розмір хмари, долоні наприкінці видиху з’єднуються, мов у хлопку. Можливо, супроводжуємо видих тупотінням ніг).

Собаки – «перетворитися» на добрих собачок, що вихляють хвостиками, потім – злих собак, що гарчать один на одного. А потім знову перетворитися на добрих собак, що принюхуються та знайомляться.

Ці та багато інших ігор розміщено в блозі практичного психолога ЗДО №87